Історія закладу

12 грудня 1879 року, у передмісті Ізмаїла Копана Балка відкрилося Приходське училище на вулиці Копанабальській (зараз Нахімова) при церкві Івана Златоуста у власному будинку засновника навчального закладу. Їм був почесний блюститель Костянтин Анастасович Сандулов. Приходське училище на вулиці Копанабальській стало однокласним з 4 – річним терміном навчання міським, тобто Ізмаїльським училищем.

З 1907 року училище називалося другим приходським Ізмаїльського уїзду Бессарабської губернії з першим класом.

В 1916 році це було однокласне Копанобальське училище. Класи змішані; навчались 4 роки, число навчальних днів 185, приміщення – власне, розмір училищної садиби 389 в квадратних саженях. За свідченнями офіційних документів навчання велося на румунській мові.

Незаможні діти, що навчалися в училищі Копаної Балки, отримували верхній одяг, брюки взуття, сорочки, сукні. Активну участь в житті школи приймали місцеві жителі: відкривали буфети та їх фінансували. Кошти виділяли і різні комерційні установи.

З 1940 року школа № 14 стала першою україномовною школою в місті Ізмаїл. Школа складалась з трьох будинків: два корпуси через дорогу один від одного (зараз вул. Українська). А третій – це корпус початкової школи, який знаходився далі по вул. Нахімова.

1944 р. була побудована семирічна школа №14 по вул. Нахімова. Працювала школа у дві зміни, займаючи при цьому два приміщення загальною площею 161.7 м2, до яких входило шість кімнат. Із них чотири кімнати для навчання. На початку 1945 року в школі навчалося 274 учня. До її складу входило 118 учнів російської національності; 165 учнів – української та 8 учнів – молдавської.

В 1949 році школа №14 стає семилітньою.

В 1957 році проведена реорганізація 7- літньої школи в середню з українською мовою навчання.

У зв’язку з тим, що наша школа була україномовною, до неї приходять учні з приміських восьмилітніх шкіл для отримання повної освіти (9-10 клас).

В 1958 – 1959 рр. для дітей, які проживають у сільській місцевості, в ЗОШ №14 організований інтернат на 25 ліжок, який був обладнаний м’яким і твердим інвентарем. Надавали допомогу шефи Судноремонтного заводу. У школі було завершено будівництво спортивного залу, придбано обладнання та наочність на 11 000 карбованців.

У 1977 році навчальний рік розпочався в новій сучасній двоповерховій споруді.

З 2003 по 2021 рік школу очолювала Стадник Галина Миколаївна.